«З речами і на вихід, ця квартира більше не ваша»: одна з історій протидії квартирному «рекету»

З цікавим запитом звернулася до мене Клієнтка. 
Вона є власницею квартири у центральному районі Києва з 2017 року. Одного дня, виходячи на роботу та закриваючи двері своєї квартири, на сходовій клітині її очікували «молодики міцної тілостатури», які вирішили проінформувати, що квартира перейшла до них на праві власності, показуючи мимоволі папку з документами, які нібито це підтверджують.З використанням місцевого «жаргону» та не найбільш приємній формі, вони повідомили, що дають їй пару днів на збір речей та повне виселення з квартири, оскільки в іншому випадку будуть наймати охоронну фірму та самотужки виставляти усе майно у дворі будинку.У той же день вона звернулася до мене із запитом про надання їй консультації щодо алгоритмів протидії квартирним шахраям. При цьому, з даних реєстру нерухомості нами встановлено, що причиною «походеньок молодиків» стали навіть не «чорні реєстратори», а заочне рішення Печерського районного суду м. Києва, яким було розірвано договір купівлі-продажу, який моя Клієнтка уклала з попереднім власником. Звичайно, ні про які судові засідання вона не повідомлялася, жодних судових повісток від суду та процесуальних документів від учасників справи не отримувала. Саме заочне рішення Печерського районного суду м. Києва було мотивоване нібито відсутністю оплати зі сторони моєї Клієнтки за передану їй квартиру. І це при тому, що безпосередньо у самому договорі вказано, що сторони повністю розрахувалися за передану квартиру та майнових вимог одна до одної не мають.. При цьому, Печерським районним судом м. Києва у заочному рішення іронічно вказано, що «він повністю та об’єктивно дослідив усі матеріали та обставини справи». Однак, на наш погляд – явна незаконність та необґрунтованість рішення суду. У найбільш стислі строки нами було подано заяву про скасування заочного рішення Печерського районного суду м. Києва. І як результат: